Мета. Формувати поняття учнів про Батьківщину, як спільний дім українського народу, розширювати знання про рідний край, його звичаї і традиції. Розвивати почуття людяності, інтернаціоналізму. Виховувати любов до людей, до рідної країни.

Матеріал до уроку. Карта України, Державний Герб, Прапор, Гімн України. Картини з краєвидами рідного краю, хліб на вишитому рушникові, квіти, музика за вибором учителя.

Звучить музика, діти заходять до класу і сідають за парти.

Вчитель. Дорогі діти, ви стали на цілий рік старші і сьогодні знову прийшли у свій клас, зустрілися з друзями, то ж помандруємо у світлу і чарівну країну, де здобувають нові знання, вчаться вчитися, жити і дружити. Вітаю вас у рідній школі з днем Знань!

 Сьогодні в нас чудове свято,

 Де не вщухає сміх ніколи,

 Де щастя й радості багато —

 Ви знову всі прийшли до школи!

 Почнемо з вами мандрувати

 У світ чудес, в науки-диво,

 Нове все будемо вивчати…

 То ж успіхів вам, йдіть щасливо!

 Здоров’я доброго й міцного

 Я вам бажаю, діти, щиро,

 Тепла і сонечка ясного,

 Терпіння, мудрості і миру!

Починаємо наш перший урок, тема якого звучить так: «Україна — наш спільний дім». А тепер пригадаймо, яке свято ми відзначали 24 серпня? (Відповіді учнів). Так, це свято нашої незалежності, волі, свободи. То ж і урок наш стосується цієї визначної події. А тепер скажіть мені, що таке ДІМ? (Відповіді учнів). Звичайно, це приміщення, в якому проживають люди, це ще може бути приміщення для розміщення різних установ, офісів. А як ви розумієте слово СПІЛЬНИЙ? (Відповіді учнів). Так, спільний — це такий, який належить багатьом, усім, стосується всіх. А тепер погляньмо на малюнки. (Вчитель вивішує малюнки звичайної хати, багатоповерхового будинку, будинку державної установи). Ось, (показує хату) ДІМ однієї родини, де спільно проживають батьки, діти, дідусь і бабуся та інші члени, ведуть своє спільне господарство. А тепер подивіться на цей малюнок — це багатоквартирне житло, СПІЛЬНИЙ ДІМ, де проживає багато родин, вони живуть хоч кожен у своїй квартирі, але у спільному домі і також мають спільне господарство: газ, воду, освітлення, опалення, двір і т.д. А в цьому домі розміщені державні установи (малюнок). Це дім банку. І ось погляньте на карту України — це карта нашої Батьківщини. Це герб нашої держави, це наш жовто-синій прапор. В кожному її куточку живуть родини, батьки і діти, бабусі і дідусі у своїх власних будинках або в багатоповерхівках, в селі чи в місті, але всі ми живемо в одній державі — в Україні, яка і є для всіх нас спільним домом. Отже, спільний дім — це про людей, які проживають в одній державі, мають спільну територію, господарство. Україна — це спільний дім для народу України.

А ми з вами на початку казали, що наш урок присвячений дню Незалежності. А що таке НЕЗАЛЕЖНІСТЬ? (Відповіді учнів). Незалежний — це той, який не залежить від інших, ні від кого, самостійний, вільний. А вільний — означає ніким не гноблений, не поневолений, незалежний, самостійний. Двадцять років тому народ України здобув свою волю і незалежність, про яку мріяв і за яку самовіддано боровся, та став самостійно управляти своєю державою, своїм господарством. В історії українського народу були такі часи, коли Україна була під владою інших держав і не могла самостійно і вільно розвиватися, тобто була поневолена, залежна від інших, які нав’язували свою волю, свою культуру, погляди на життя. А сьогодні ми — вільні і незалежні, відроджуємо свою мову, історію, культуру, традиції і звичаї, притаманні українцям з споконвіків. Ми живемо на своїй рідній землі, яка зветься Україна, а ми — українці.

1 учень.

 Ми живемо у світлому краю,

 У вільній незалежній Україні.

 Наснагу тут плекаємо свою

 І небеса над нами сині-сині.

 Усе в нас є: озера і ліси,

 Степи і гори, ріки і долини,

 Моря і море вічної краси,

 Усе для щастя і життя людини.

2 учень.

 З глибин віків тут мій народ живе —

 Співучий, вільний, з доброю душею.

 І особлива музика пливе,

 А українець нерозривний з нею.

 Тут все, до чого поглядом торкнись,

 Любов’ю дише, чарами й красою.

 Лиш полюби, уважно придивись

 І це навік залишиться з тобою.

3 учень.

 Край чарівний і працьовитий люд.

 Земля родюча і вода прозора.

 Тут визира краса з усіх усюд

 І вільна воля в душах неозора.

4 учень.

 Душа покорена ніколи не була.

 Завжди до волі прагнуть наші люди.

 Ми всім бажаєм миру і тепла,

 Та українець завжди вільний буде

 В усі віки, в усі складні часи

 І буде так, допоки сонце грає.

 Душа в нас зіткана з любові і краси

 І воля нам ясним промінням сяє.

5 учень.

 Ми незалежні, вільні, наче птах.

 До всіх народів світу завжди щирі.

 І долю власну ми тримаємо в руках,

 Живемо з усіма людьми у мирі.

Вчитель. Так, ми живемо з цілим світом у дружбі та мирі. І в нас, в Україні, живуть не лише самі українці, хоч їх переважна більшість. Поруч з нами вільно і щасливо проживають представники інших національностей: росіяни, білоруси, татари, узбеки, поляки, чехи та багато інших. Та всі вони є народом України, ми живемо у спільному домі. Нам усім вистачає місця і ніхто не робить різниці між людьми за національними ознаками, тут всі рівні в своїх правах. Кожній людині відкритий простір для праці, навчання, творчості, відпочинку. Живи, трудись, навчайся, займайся улюбленою справою — ти живеш у вільній і незалежній державі, в чарівному куточку планети — в Україні. Люди різних національностей мають право знати свою рідну мову, між собою нею розмовляти, читати книжки, вивчати її в своїх школах, але для всіх людей в Україні є обов’язковою державна українська мова. Так у всьому світі заведено: людина, живучи в певній країні, повинна обов’язково знати мову цієї держави, щоб розуміти, що діється навколо, про що говорять і пишуть. Ось і ми з вами повинні дуже добре знати свою державну мову, бо для українців ця мова рідна, близька і дорога серцю, тому треба підносити її до вершин, гордитися нею, бо вона не тільки державна, а ще й дуже красива, багата, мелодійна, чарівна, як і душа українського народу.

Учень.

 Мова рідна, мов чиста-пречиста криниця,

 То ж бездонне й живильне твоє джерело.

 Ми до тебе сьогодні ідемо напиться,

 Ти даєш нам наснагу, любов і тепло.

 Ми з тобою — народ нездоланний і вільний,

 Ми з тобою — держава, де воля цвіте.

 Ти воскресла із попелу, знову ти сильна

 І нехай твоя сила росте і росте.

Учениця.

 Знати мову народу своєї країни —

 Це престижно і правильно, запам’ятай!

 Бо твоя це земля і свята, і єдина,

 Це твоя Батьківщина, твій батьківський край!

Вчитель. Так, це наш рідний батьківський край і ми несемо в собі його культуру, традиції і звичаї, його пісні і думи, вбираємо в свою душу рідні і милі серцю краєвиди. Ось погляньте, яка краса навколо нас! (Вчитель демонструє картини природи). Хіба може душа бути байдужою до цієї краси? Звичайно, ні. Тому то українці такі багаті душею, щедрі і щирі, добрі і мудрі, жартівливі і веселі, пісенні та ліричні. Сама природа закликає нас до цього. А ще народ наш дуже гостинний, щедрий, дружелюбний, завжди радо зустрічає друзів з усього світу. Гостям ми виносимо назустріч хліб і сіль на вишитому рушникові, така у нас традиція. А це означає, що ми у нашому спільному домі Україні, завжди раді добрим людям, готові їх щедро пригостити і обігріти, оберегти і захистити від негараздів, адже вишитий рушник — це наш оберіг, хліб — це достаток, сіль — життєва необхідність. То ж усе найкраще — гостям.

Учениця.

 На вишитому диво-рушникові

 Ми хліб і сіль виносим для людей.

 Такі у нас традиції чудові —

 Усе найкраще для своїх гостей.

Учень.

 Щоб хліб і сіль всі мали кожну днину

 І мирне сонце сяяло для всіх.

 Любов і щирість гріла щоб людину,

 Повсюди пісня линула і сміх.

Учениця.

 Ми, українці, на любов багаті,

 Де б не жили у місті чи в селі.

 То ж хай достаток буде в кожній хаті

 І мирне небо на усій Землі!

Вчитель. Отже, ми живемо у вільній і незалежній Україні, у нашому спільному і затишному великому домі. Живемо за законами любові, дружби, миру. І щоб розвивати свою країну, зробити з неї квітучий сад, успішну державу у світі, усім нам необхідно творчо і плідно працювати, а вам, діти, добре навчатися, щоб стати будівничими і творцями своєї України, нашого спільного дому, в якому усім нам випало щастя жити.

Учень.

 Наш спільний дім — це Україна.

 Тут наш лунає сміх і спів.

 Вона для нас одна-єдина,

 Бо це земля моїх батьків.

Учениця.

 Земля батьків — це Батьківщина.

 Ми знаємо з дитячих літ.

 Звідсіль веде мала стежина

 В безмежний розмаїтий світ.

Учень.

 Та, де б не був в далекім краї,

 Як добре не жилося б в нім.

 Розлука завжди серце крає

 Й колись покличе в спільний дім.

 Який пригорне і зігріє,

 Віддасть частиночку душі.

 Так тільки рідний дім уміє…

 Тому сюди завжди спіши.

Учениця.

 І спільний дім тебе впізнає,

 Повіє вітерцем легким.

 Зустріне свіжим короваєм,

 До ніг простеле рушники…

Всі. Наш спільний дім — це Україна!