Ведучі – два хлопчики і дівчинка у ролі сина, тата і мами.                                                          

«Син» до «Тата»:            Я 9 літ живу на світі.

                                            Навколо так всього багато!

                                            Звідки ж усе навкруг взялося?

                                            Про це найбільше хочу знати.

«Мама»:                            Такий цікавій світ! У ньому

                                            Все знати хочеться малому.

«Тато»                               Не треба тут багато слів,

                                            Скажу, і ясно буде:

                                            Усю природу Бог створив.

                                            А речі – творять люди.

«Син»:                               Творити? Як це? Розкажіть!

                                            Мою цікавість вдовольніть.

«Тато»:             Придумав сам, і власними зробив руками.

«Мама»:            На тільки, можна і словами.

«Син»:                               Я спробую! Цікаво буде жити!

                                            А дітям можна теж творити?

«Тато»:                              Атож! Свою уяву розбудіть,

                                            Вигадуйте, придумуйте, творіть.

«Мама»:                       І пробуйте створити щось таке

                                       Що тішить око і приносить користь.

                                       Зробити так, як не робив ніхто.

                                        Зробити те, чого іще нема.

Хлопчик; Був у мене просто зошит,

                   Я над ним подумав трошки,

                   Відірвав один листок,

                    Склав – і вийшов літачок!

                                 Вирвав ще один листок,

                                  І вже маю вітрячок.

                                -   2   -

                    Аркушів багато маю.

                    По одному відриваю,

                     Клею, ріжу і згортаю.

                     Без забави не скучаю.

                                   Вам потрібен пароплав?

                                    Ось, будь ласка, я вже склав.

                      А тобі потрібна пташка?

                      Я вже склав. Мені не важко.

                                             А для тебе журавель –

                                             Облітав він сто земель.

                       Маю іграшок багато:

                       Жабка, квітка, чортенятко,

                                               Бо скучати не люблю,

                                                Іграшки собі роблю.

                       Ви на мене подівіться,                                                                                            

                       І собі всього навчіться.

                                                Правда, друзі, гарне

                                                Захоплення моє –

                                                Не було нічого,

                                                А тепер ось – є!

Дівчинка:   Була у жмені глина,

                      І ось, тепер – свисток

Хлопчик:                               Був просто, гудзик з ниткою  -

                                                 Є дзига для діток.

Хлопчик:   П’ять дощечок і цвяхи,

                     Плюс пилка й молоток,

                     Плюс я, і брат, і тато –

                     Їдальня для пташок.

Дівчинка:                               Була порожня пляшка -

                                                  З’явився кошик враз.

Хлопчик:   Було насіння клена –

                     І вже букет у нас!

                                  -   3   -

Дівчинка:      З глини теж хороші речі.

                         Ось, дивіться. Гарний глечик?

                         Можна посуд десь купити.

                         Інтересніше ж зробити.

                         Бо тоді мій посуд буде,

                         Як ні в кого! Правда, люди?

Дівчинка:                 Вам коректор – виправлялка,

                                   А для мене – малювалка.

                                    По картоні поводила,

                                    І картина получилась.

                                    Сніг, дерева – це зима.

                                    Малювала я сама.

Дівчинка:      Не люблю сидіти марно.

                         Я люблю, щоб було гарно.

                         На шматочку полотна

                         Серветку вишиваю.

                         Як не дам ради сама –

                         Бабусю попрохаю.

                         Біля неї научусь

                         Гарно вишивати

                         Рушники й серветки. Буду

                         Одяг прикрашати.

Хлопчик: Творити можна й не руками – словом.

                   Створити вірша, казку, сестричці колискову.

                                     Якщо бажання є і є охота,

                                      То буде творча будь-яка робота.

Хлопчик:      Життя моє без пісні – не життя.

                        Без неї я себе не уявляю.

                         Душа моя – мелодії дитя.

                         Тому завжди, ще змалечку, співаю.

Виконує пісню________________________________________

_______________________________________________________

Дівчинка:                   Та пам’ятайте: до бажання і хотіння

                                      Потрібно трохи розуміння.

                                      Потрібно ще й закони знати,

                                      Як у мистецтві працювати.

Дівчинка: От колись Незнайко дуже захотів вірші писати. І от  що з цього вийшло.